140

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 140 (значення).

Рік:	137 · 138 · 139 — 140 — 141 · 142 · 143
Десятиліття:	120-ті · 130-ті — 140-ві — 150-ті · 160-ті
Століття:	I до н. е. · I — II — III · IV
Тисячоліття:	1-ше до н. е. — 1-ше — 2-ге

140 в інших календарях
Григоріанський	140 CXL
Ab urbe condita	893
Ассирійський	4890
Бенгальський	−453
Берберський	1090
Бірманський	−498
Буддистський	684
Візантійський	5648–5649
Голоценовий	10140
Ера Селевкідів	451/452 AG
Ефіопський	132–133
Єврейський	3900–3901
Індуські календарі
- Вікрам самват	196–197
- Шака самват	61–62
- Калі Юґа	3240–3241
Іранський	482 BP – 481 BP
Ісламський	497 BH – 496 BH
Китайський	己卯年 (земляний кролик) 2837 або 2630 — до — 庚辰年 (металевий дракон) 2838 або 2631
Коптський	−144 – −143
Корейський	2473
Тайванський	1772 до РК 民前1772年
Тайський сонячний	682–683
Юліанський	140 CXL
Яванський	15–16

140 рік — високосний рік, що почався в п'ятницю за григоріанським календарем.

Римська імперія • Парфянське царство • Кушанське царство • Східна Хань • Сармати

Геополітична ситуація

Докладніше: Список керівників держав 140 року

У Римській імперії править імператор Антонін Пій (до 161). Імперія займає Апеннінський, Піренейський та Балканський півострови, Галлію, частину Британії, Близький Схід, Північну Африку включно з Єгиптом.

Наймогутніша держава центральної Азії — Парфянське царство. Наймогутніша держава Індостану — Кушанське царство. Династія Хань править у Китаї. Корейський півострів ділять між собою Три корейські держави.

Триває докласичний період цивілізації мая.

На території майбутньої України, в степах Причорномор'я, кочують сармати, північніше — племена Черняхівської культури.

Події

Римськими консулами були імператор Антонін Пій та Марк Аврелій.
Імператор Антонін Пій визнав короля квадів, зробивши їх союзниками Риму.
У Британії піднявся заколот проти римлян.
Розпочався понтифікат Пія I.
До Рима прибув єретик Маркіон і почав проповідувати маркіонізм (дата приблизна).
Клавдій Птолемей написав «Альмагест» (дата приблизна).
Тибетці-цяни повстали проти ханьців, спалили фортецю Дачжонгуань в Шеньсі.
Повстав князь південних хунну Уси, до нього приєдналися ухуані та тангути. Китайська армія розбила повсталих під містом Май.